Historija Moravii na slověnskem jazyku

Details

Kategorija: KULTURA - RELIGIJA - HISTORIJA

Datum: Nedělja, 28 Oktober 2012 20:16

Čitanja: 4651

Тов текст jе пісанниj на словѣнскем язикѣ Ніколая Кузнецова

У 822. лѣтѣ моравскі посланікі посетіли імператорскіj двор у Франкфуртѣ на Майнѣ. У 833. лѣтѣ князь Моjмір Першиj пріедніл к своеj държавѣ Нітранску князію, а у 846. — его влада била вже над всіоj Чехіеj. У 855. лѣтѣ Моравія отразіла натіск Людвіга Нѣмецкего. У 862. моравскіj князь Ростіслав одправе посланіків у Бізантію для проповѣді хрістіанства на словѣнском язикѣ.

На грядече лѣто у Веліку Моравію прібиваюч Константін (как монах — Ціріл) и Методіj и на трі лѣта селіч се у столном Велеградѣ, послѣ чого одправеч се у Рім, посетіучи Блатноград і Венецію. У 867. у Рімѣ іх жде пріня у Рімскего папи, гдѣ Ціріл успѣшно засчитіл праву всѣх народів впражняць хрістіанску вѣру на своем, родном язикѣ. Методіj станеч се епіскопом, а Константін тяжке зболѣл, острічіл се у монахі, пріняв імя Ціріл, і вмерел 14. Лютня. У 870. Методіj возврае се у Моравію, но не здържае се там, так как влада там змѣніла се. У 874. влада велікоморавскіх князеj розпростъране се на Ъгрію і поглотае бившу там Блатенску князію.

Послѣ смърті Святополка Першаго Веліка Моравія била раздѣлінна меджу его синами — Моjміром Другім (верховним князем) і Святополком Другім, получившим у праву Нітранску князію. У самом концѣ девятаго вѣка од Велікоj Моравіі одходіч Чехія ( Богемія) і земі сорбів-лужичан. У 906. у панонскі степи вторжели се теснеми печенѣгами ъгерскі племі і начали тързаць ослабѣвшу послѣ смърті Святополка Моравску държаву. У 907. лѣтѣ у біцьвѣ прі Пресбургѣ словѣне били розбінни вмѣстѣ з князем Моjміром.

U 822. lětě moravski poslaniki posetily imperatorskij dvor u Frankfurtě na Majně. U 833. lětě kniaz' Mojmir Peršyj priednil k svoej dǎržavě Nitransku kniaziju, a u 846. — ego vlada byla vže nad vsioj Čechiej. U 855. lětě Moravija otrazila natisk Liudviha Německeho. U 862. moravskij kniaz' Rostislav odprave poslanikiv u Bizantiju dlia propovědi christïanstva na slověnskem jazykě. Na griadeče lěto u Veliku Moraviju pribyvajuč Konstantin (kak monach — Ciril) i Metodij i na tri lěta selič se u stolnom Velehradě, poslě čoho odpraveč se u Rim, posetiǔčy Blatnohrad i Veneciju. U 867. u Rimě ich žde prinia u Rimskeho papy, gdě Ciril uspěšno zasčytil pravu vsěch narodiv vpražniać christïansku věru na svoem, rodnom jazykě.

Metodij stane se episkopom, a Konstantin tiažke zbolěl, ostričyl se u monachi, priniav imia Ciril, i vmerel 14. Liutnia. U 870. Metodij vozvrae se u Moraviju, no ne zdǎržae se tam, tak kak vlada tam změnila se. U 874. vlada velikomoravskich kniazej rozprostǎrane se na Ǎgriju i pohlotae byvšu tam Blatensku kniaziju. Poslě smǎrti Sviatopolka Peršaho Velika Moravija byla rozdělinna medžu ego synamy — Mojmirom Drugim (verchovnym kniazem) i Sviatopolkom Drigim, polučyvšym u pravu Nitransku kniaziju. U samom koncě deviataho věka od Velikoj Moravii odchodič Čechija (Bohemija) i zemi sorbiv-lužyčan.
U 906. u panonski stepy vtorželi se tesnemy pečeněhamy ǎgeski plemy i načaly tǎrzać oslaběvšu poslě smǎrti Sviatopolka Moravsku dǎržavu. U 907. lětě u bićvě pri Presburgě slověne byly rozbinny vměstě z kniazem Mojmirom.